Державне підприємство
Житомирське
лісове господарство

10029, м. Житомир
вул. Степана Бандери, 8

ТЕЛЕФОН ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ
+38 (0412) 47-20-62


5

Клас
пожежної небезпеки

09 лип

Вивчаємо ліс. Які бувають дерева?

Звісно які – мабуть, відповість кожен, -  високі і низькі, старі і молоді, листяні і хвойні…
Проте лісівники у цій царині мають значно більше цікавої інформації.
До прикладу, виявляється, що у наших лісах є «плюсові» та «мінусові» дерева. І мова тут зовсім не про їх температуру.
Отож плюсові дерева – це найкращі предстаники за цілим комплексом ознак: сила росту, якість стовбура, стан, плодоносіння тощо. У одновіковому насадженні вони мають перевищення середніх показників за висотою не менше ніж на 10%, за діаметром стовбура не менше ніж на 30%, характеризуються високою якістю стовбурів, стійкістю до шкідників і хвороб та добре розвиненою кроною. Плюсові дерева відбирають та використовують як маточно-насіннєві дерева для збирання насіння і заготівлі живців для розмноження.
У державний реєстр України занесено понад 4 тисячі плюсових дерев 34 порід.
На території державних лісогосподарських підприємств Житомирщини проростає близько 300 плюсових дерев – це представники сосни звичайної, модрини європейської та дуба звичайного. Найбільше таких дерев виділено в Білокоровицькому лісгоспі – 82 екземпляри: 30 дубів та 52 сосни. 
Дерева, котрі у відповідних лісорослинних умовах відрізняються максимальною продуктивністю, стійкістю до несприятливих чинників та найкраще задовольняють господарські потреби населення, називають еталонними.
Дерева ж, котрі  мають низькі показники за основними характеристиками, слаборослі, тонкомірні, криві, сучкуваті, суховершинні, прийнято називати мінусовими. Зрозуміло, що збирати насіння з них для лісовирощування заборонено.
Кому доводилося бувати на лісових ділянках, де проведено суцільне рубання, той помічав, що кілька дерев лісівники залишили рости далі. Це - дерева-нісінники. Їх призначення – «розсівати» своє насіння, аби відбувалося природне поновлення лісу. Відтак і вимоги до таких дерев відповідні – вони мають бути вітростійкими, з добре розвиненою кроною, здорові, без спадкових вад та давати велику кількість доброякісного насіння.
Віддаючи шану певним історичним подіям чи видатним постатям, українці з особливим трепетом оберігають пам'ятні дерева. Традиція садити в знаменні дати дерева – давній звичай українського народу.
До прикладу, на території нашої держави є дуби Богдана Хмельницького, липа Шашкевича, верба Лесі Українки. В память про Великого Кобзаря -  Тараса Шевченка по всій Україні зростає понад 20 дубів. Багата пам'ятними деревами і Житомирщина – є у нас дуби і Богдана Хмельницького і Шевченка, про причетність яких до цих історичних постатей наш народ старанно переповідає легенди. Чи є в тих переказах правда, чи ні – сказати нині важко. 
Але маємо на території нашої області справжній скарб, і щодо його історичної підоснови – сумнівів жодних. Мова йде про заказник «Модрина» на території Городницького лісгопу, де  державою оберігаються модринові насадження віком  140-180 років. Ця модринова алея  закладена  прадідом графа Юзефа Миколая Потоцького Юзефом Чарторійським ще у ХVІІІ столітті. Його правнук, Юзеф поставив пам’ятник з написом — «В століття смерті мого прадіда Юзефа Клєменса Чарторійського Стольника Великого Князівства Литовського, зразкового господаря і засновника модринової культури у ХVІІІ ст., в честь його пам’яті вдячний правнук Юзеф Потоцький».  
Прес-служба Житомирського ОУЛМГ

Останні овини

На Житомирщині провели засідання Робочої групи Комітетів Верховної Ради України та обговорили проблеми лісу
Лісгопам Житомирщини, постраждалим від пожеж, передали нову техніку
На Житомирщині розробляється проект будівництва заводу із вирощування сіянців із закритою кореневою системою
Щиро вітаємо з Днем народження!
На Житомирщині громадянам заборонено ходити до лісу - висока пожежна небезпека

Меню новин




Категорії новин




Архів новин