Державне підприємство
Житомирське
лісове господарство

10029, м. Житомир
вул. Степана Бандери, 8


1

Клас
пожежної небезпеки

14 вер

Ліс без людей — нічого не вартий!

Чи є майбутнє у лісу?! Не з такого, нині риторичного питання, хотілось би розпочати статтю, присвячену Дню працівника лісового господарства. Бо саме в третю неділю вересня, люди цієї професії традиційно підводять підсумки роботи, окреслюють тенденції розвитку і життєдіяльності лісгоспів, прогнозують і складають плани подальшої трудової діяльності. Та, з огляду на сучасну ситуацію навколо лісового господарства, питання його майбутнього — напрошується саме по собі!  
Лісове господарство, сьогодні, на жаль, стало темою багатьох політичних спекуляцій та популізму, який часто межує з невіглаством. Один із учених-лісоводів, Ісаєв, в одному зі своїх інтерв’ю сказав, що ніколи не додумався б до таких заходів, щоб нанести шкоду лісовому господарству, ніж те, що зробили нинішні законотворчі.  
Це і недолугі «Санітарні правила в лісах України», якими обмежено проведення суцільних санітарних рубок в заказниках (де є багато площ суцільного сухостою); так званий «сезон тиші», яким заборонено проводити санітарні заходи аж на протязі 2,5 місяців (з 1 квітня по 15 червня — у період масового розмноження та вильоту шкідників) та інше.  
Чого тільки вартий Закон «Про оцінку впливу на довкілля», переписаний з подібних європейських, але з відмінністю в тому, що лісогосподарські заходи, а саме рубки головного користування, а тим паче, суцільні санітарні рубки площею понад 1 га, які є в переліку необхідних, —  обов’язково повинні узгоджуватися з громадськістю. Процедурно це займає до 5-6-ти місяців. А що вже буде з того всихаючого насадження за пів року, і яка вже в результаті утвориться його площа, можна тільки здогадуватися?!
Не менш цинічним є і те, що певні політичні сили на користь олігархів-деревопереробників, — намагаються просунути в закони мораторій на експорт дров’яної лісопродукції. І це після того, як трохи раніше був підписаний мораторій на експорт лісу-кругляку, в результаті чого економіка держави вже втрати серйозні валютні надходження, а лісгоспи — можливість інноваційно розвиватися. (Чи не є це державною зрадою?!).
«Контрольним в голову» стало одне з останніх нововведень нинішньої Верховної Ради, що призвело до подвійного оподаткування лісових земель лісгоспів. Під призмою Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», — внесено зміни, згідно яких податок на лісові землі розподілено на земельний податок та рентну плату. Раніше лісгоспи сплачували рентну плату, але вона вже була складовою земельного податку, і сплачувалася за кожен кубометр заготовленого лісу, в залежності від його товарності. Тепер же, згідно нового законодавства, підприємствам доведеться платити за кожен гектар лісових земель, молодняків, лісових культур, зрубів, біополян, квартальних ліній, — фактично за майже всю площу лісгоспу. 
Здавалося б, держава має стимулювати підконтрольні собі підприємства, а в підсумку виходить тавтологічна незрозумілість — державні підприємства повинні платити державі за державні землі!!! 
Не було б так смішно, якби не так сумно. Фактично, навантаження від подвійного оподаткування приведе до того, що суми податків перевищуватимуть доходи підприємств, а це — прямий шлях до його банкрутства уже в найближчий час. У результаті — людей на звільнення, контору — на замок, а ліс — крадіям, пожежам та шкідникам.  А враховуючи  те, що більшість лісгоспів знаходяться в сільській місцевості, являючись єдиним джерелом доходу місцевого населення, то в суспільстві зростатиме і соціальна напруга від втрати роботи і засобів для існування. Чи заслуговує ліс і люди на таке до себе ставлення?
Ось таким рядом сумних підсумків, розпочалася наша, передсвяткова розмова, з директором одного з найпотужніших державних підприємств області — «Баранівське лісомисливське господарство» — Анатолієм Остудімовим. Хоча настрої керівника, як і його колективу, — святковими не назвеш. Проте, опускати руки, каже Анатолій Олександрович, ніхто не збирається. І наводить до прикладу основні показники діяльності лісгоспу, які чітко вказують про те, що робота його підприємства стабільна і успішна. І так має бути й надалі.
У колективі працює 450 працівників. Робота кожного з них — це запорука примноження лісових багатств. Разом із тим, баранівські лісівники виконують усі планові показники, здійснюють своєчасні і в повному обсязі платежі до бюджетів всіх рівнів. Так, за 8 місяців поточного року сплачено 39,4 млн. грн.: з них — до держбюджету — 15,5 млн. грн., до місцевого — 14,3 млн. грн., та ЄСВ — 9,8 млн. грн. І це  не просто суми, а конкретні кошти, які йдуть на розвиток територіальних громад та нашої країни.
 І якщо дохід підприємства формується від реалізації лісової продукції, то велика частина цих коштів спрямовується безпосередньо на лісовідновні роботи. Бо головне правило в роботі кожного лісівника — на місці зрубаного дерева посадити два. 
Задля цих потреб в кожному з лісництв господарства є свої тепличні  та тимчасові розсадники де вирощується посадковий матеріал для власних потреб. Зокрема цього року тут було вирощено 2,2 млн. штук сіянців сосни, дуба, берізки, липи та чагарникових порід. Кожен із них — потрапивши в землю став потенційним членом майбутнього високопродуктивного лісу, якого заклали тут цього року навесні на площі аж 377 га. 
Крім посадок, в лісгоспі цілий рік триває безперервний налагоджений, як годинниковий механізм, процес: здійснюється лісозаготівля, догляд за лісовими культурами, боротьба з шкідниками та хворобами, захист від пожеж та охорона від самовільних порубів. 
Упевненими поступальними кроками йде кожне з лісництв Баранівського лісмисгоспу. Усі вони, — маленькі гвинтики великого господарства, — що може вдало працювати лише в злагодженій співпраці і відповідальності у роботі.
Тож, після розмови з директором, я у розрізі підпорядкованих лісгоспу лісництв обрала одне з лісництв, аби ближче познайомитися з роботою лісівників. 
Кам’янобрідське лісництво створило  найбільше лісових культур в цьому році, кажуть мені в лісмисгоспі, тож вирушає саме туди. Знайомлюся з господарем — лісничим Володимиром Мірошниченком. У кар’єрному рості він пройшов усі трудові сходинку звичайного лісівника, піднімаючись на щабель вище.
- Працюючи майстром лісу, я постійно організовував роботу в самому лісі, тож мав більше часу на єднання з природою, бо був безпосередньо в ній. Сьогодні ж, на посаді лісничого, робота стала більш господарчого, чи (якщо хочете) — адміністративного характеру, — розповідає про свою посаду Володимир Іванович. — Утім я знаю усі тонкощі роботи, і як ніхто інший розумію своїх підлеглих, доповнює лісничий.
Він розповідає, що в його колективі налічується 24 працівники, половина з яких — лісова охорона. «Робота лісівників полягає далеко не в тому, щоб лише рубати ліс, як-то вже склалася стереотипна думка в населення. У своїй роботі ми дотримуємося головного правила – зрубав дерево – посади нове, і не одне», - каже Володимир Мірошниченко. Саме тому, цього року, за період лісокультурної кампанії в Кам’янобрідському лісництві було посаджено лісових культур на площі 78,9 га, де рядочок в рядочок вишикувалося 420 тисяч сіянців сосни та ялини. Це найбільший показник з усіх лісництв, каже лісівник, і пояснює, що все через те, що засаджуємо все, що зрубали. А через масове всихання соснових — санітарні рубки збільшилися в рази. 
За цими цифрами — важка і напружена праця всього колективу. Бо ж ще до того, аби сіянця посадити в землю, його спочатку потрібно виростити. Чимало часу проходить, аби його проростити, доглянути, виплекати. Саме цим і займається в лісництві ланка лісокультурниць. Саме на їх плечі в подальшому лягає посадка та догляд за культурами у перші три роки від створення. 
Цього року по Житомирській області був найвищий, п’ятий, клас пожежонебезпечного періоду, і дякуючи оперативному спрацюванню лісової охорони в лісництві, як і взагалі по всьому лісгоспу, не було виявлено жодного осередку спалаху полум’я, продовжує свою розповідь лісівник. Тут неодноразово до початку спеки проводилися роз’яснювальні роботи з людьми, зверталися із проханням у цей період обмежити відвідування лісу та не розводити багаття, а ще облаштовують наочну агітацію із закликом берегти ліс від пожеж. Ну, і головне, цілодобово проводиться чергування з камери відеоспостереження, що встановлена на спостережній пожежній вишці, висотою в 36 м, звідки проглядається значна територія навкруги, - підсумовує лісничий Мірошниченко.
 Окрім цього, і з метою пожежної безпеки, і для того, аби люди сповна могли насолоджуватися природою, не завдаючи їй непоправних збитків, колектив лісництва постійно працює над створенням рекреаційних зон. Декілька таких вже стали улюбленим місцем відпочинку як для жителів окружних сіл, так і гостей із міста.
Поряд з виробничими питаннями лісівники Кам’янобрідського лісництва приділили час і можливості для естетичного оформлення садиби лісництва. Нещодавно проведено  капітальний ремонт  контори лісництва. Охайність, миловидність та креативний підхід у оздобленні території створюють тут неймовірну казкову атмосферу затишку. Вона якось по-особливому заворожує і спонукає нас, журналістів, час від часу навідуватися до цих трудівників на гостину, аби вкотре не лише поцікавитися їх здобутками, а й побачити все на власні очі. 
Хочеться лише побажати, щоб уся ця краса, яку створюють лісівники, та навколо якої гуртуються працьовиті люди — була невтрачена через амбітні плани можновладців приватизувати одну з останніх державних, ресурсно багатющу галузь лісового господарства. Бо ліс без людей — нічого не вартий!
 
Альона ДЕНИСЮК
Фото автора

Останні овини

В Житомирському управлінні проведено семінар з вивчення нових державних стандартів
Фінансово-економічна діяльність підприємства за 9 місяців
Унікальна Житомирська «тайга» святкує своє 50-річчя
Осінні лісовідновлювальні роботи тривають
Розпочато наглядовий аудит з лісової сертифікації лісів

Меню новин




Категорії новин




Архів новин