Ступінь пожежної небезпеки визначався за „Шкалою оцінки природної пожежної небезпеки лісових ділянок лісового фонду” розробленою інститутом „Укрдіпроліс” і затвердженою наказом Міністерства лісового господарства України від 2 червня 1997 року № 52 ( додаток 12).

Територія характеризується низьким 3,10  класом пожежної небезпеки, що зумовлено значною питомою вагою вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок представлених середньовіковими, пристигаучими та стиглими листяними насадженнями.

Територія лісгоспу за способами виявлення лісових пожеж і боротьби з ними віднесена до зони наземної охорони лісів. В пожежно небезпечний період проводиться також і авіапатрулювання.

Розподіл кварталів за класами пожежної небезпеки, елементи існуючого і запроектованого протипожежного улаштування, місця відпочинку, пункти зосередження протипожежного інвентарю та інші об’єкти протипожежного призначення показано на схематичній карті.

Для покращання охорони лісів від пожеж та інших лісопорушень, а також з метою більш якісного виконання запроектованих обсягів лісогосподарських і лісокультурних робіт, кількість майстерських дільниць проектується залишити 19, а кількість обходів 89.

Санітарний стан лісів в даний час слід вважати в цілому задовільний. Це підтверджується тим, що загальний запас сухостійного і пошкодженого лісу зменшився на  174,6 тис.м³ в порівнянні з даними попереднього лісовпорядкування, незначною наявністю осередків шкідників і хвороб лісу.

В залежності від появи і розвитку осередків шкідників і хвороб лісу, зміни санітарного стану насаджень, обсяги заходів з лісозахисту, вказані в таблиці повинні уточнюватись.

З метою запобігання розвиткові осередків шкідників і хвороб лісу, треба під час ведення лісового господарства виконувати вимоги „Санітарних правил в лісах України” (Київ - 1995).